ОБТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обти́снув і обти́с, ла, ло; док., перех.

1. Тиснучи на що-небудь, надавати йому певного розміру або певної форми. Щоб зменшити розмір того боку злитка, який раніше був його шириною, треба обтиснути злиток і по цьому боку (Наука.., 7, 1955, 9); // Тиснучи по всій поверхні, з усіх боків, ущільнювати що-небудь. Рослини в горщечках засипають землею до самих сім’ядольних листочків, злегка обтискують землю пальцями і поливають (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 79).

2. Тиснучи, притискаючи, закріплювати що-небудь. Щоб з’єднанню проводів надати міцності, обтискують вкладишами кліщів з’єднувач, в який введено.. кінці проводів (Довідник сіль. будівельника, 1956, 227).

3. Щільно прилягаючи, охоплювати з усіх боків (про одяг). Синя сатинова сорочка.. тісно обтисла широкі груди (Тют., Вир, 1964, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 591.