ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.). Дівчина переступала великі брили, примічала, де тракторист проминув огріх, вимілив, щоб на машину було легше, щоб зберегти час і більше виробить (Горд., Дівчина.., 1954, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 431.