Вели́ка Боги́ня = Вели́ка (Родо­ва́) Ма́ти = Ма́ти Сві́ту — богиня життя, первісна праматір; назва умовна, оскільки первісне її ім’я невідоме, а з різних джерел відомі лише її пізніші назви — Жи́ва, Да́на, Ді́ва, Береги́ня, Жи́тня Ба́ба, Рожа́ниця, Ла́да та ін.; могла нази­ватися й Славою; предки з давніх-давен шанували Велику Матір, що дає життя всьому; за казками, культ Великої Матері має певну ієрархію: Мати Всесвіту — Небес­на Мати — Мати-Земля; культ Ве­ликої Богині започатковано ще з часів матріархату, що згодом у християнстві переріс у культ Божої Матері; стародавні вишиті рушни­ки зберегли вишивки, на яких можна бачити Велику Богиню з птахами та Деревом життя; див. ще Ора́нта, Богома́тір.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 69.