БАЗА́РИЩЕ, а, с. Місце, де завжди буває базар. Як пішов дідище да на базарище (Чуб., V, 1874, 842); На базарищі стояв гамір (Воскр., Весна.., 1939, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 88.

Базарище, ща, с. Мѣсто, гдѣ собирается базаръ. Як пішов дідище та на базарище. Чуб. V. 842.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 19.