поспі́льство —

1) в Україні до на­родно-визвольної війни 1648 – 1654 pp. та в перші роки після неї — назва міщан і селян; згодом — на­зва селянства, а також взагалі на­роду, народних мас, простого лю­ду; простолюд. Усякому своє: коза­кам — шабля, вам — безмін та те­рези, а поспільству — плуг да борона (П. Куліш);

2) = посполи́ті [селя́­ни] — загальна назва селян Лівобе­режної і Слобідської України в другій половині XVII – XVIII ст.; також некозацьке населення Запо­рожжя часів Нової Січі (1734 – 1775 рр.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 473.