перемітка —

1) невелика кла́дка (див.) через річку, струмок, боло­то тощо;

2) старовинний голов­ний убір заміжніх жінок; намі́тка (див.). Жінки завивають голову бі­лою переміткою (В. Шухевич).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 440.