му́дрість (від ознаки му́дрий, яка може персоніфікуватися на озна­чення людини) — глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід («Кожна пригода до мудро­сті дорога»); часто уподібнюється ро́зуму (див.) на противагу дурості: «Мудрий, якби всі розуми поїв», «Мудрий змінить свою гадку, а дурний ніколи», «Мудрого шукай, дурного обходь»; уживається та­кож на противагу хи́трості (див.): «Мудрий умудрувався, а хитрий ухитрувався», «На панську муд­рість мужицька хитрість». Народна мудрість; Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя (Т. Шевченко); Кожна пригода до мудрості дорога (приказка); Муд­рість у голові, а не в бороді (при­слів’я); Не хвалися мудрий мудріс­тю, ані сильний силою (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 378.