Про УКРЛІТ.ORG

мороз

моро́з (зменшені — моро́зе́ць, мо­ро́зонько) —

1) холод, коли темпе­ратура повітря спадає нижче нуля градусів; у народі мороз постає в образі сивого й лисого діда з великими червоними вустами і черво­ним носом, з бородою в льодяних бурульках, убраний у сніговий одяг і чоботи з льоду (дідусь, що без сокири прокладає мости); та­кож уявляється й сивим волом («Сивий віл через стіну перелізе»); асоціюється зі смертю: «Смерть з морозом танцювала Та на море десь пігнала. Пішла собі смерть у ліси, Побіг за нею мороз лисий»); іноді символізує дівочу ганьбу: «Бодай тебе да морозоньку, Що зморозив ти калиноньку Да засму­тив усю родиноньку, І близькую, і далекую, І матінку рідненькую»; у народі помічено, — «коли великі морози, то ночі зоряні», «мороз кріпшить, бо лід тріщить»; жарту­ють: «Хоч мороз і припікає, зате комарів немає», «Мороз не велик, та стоять не велить». Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде (А. Метлинський); Як скували мо­розоньки дніпровую воду, ой, звер­нувсь Богдан Хмельницький до сво­го народу (дума); у сполученнях: моро́з з очи́ма (коза́цький), моро́з аж скрипи́ть (аж шелести́ть, аж ска́лки (і́скри, зо́рі) ска́чуть, аж шпа́ри (за́шпори) зайшли́) — про сильний мороз. Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Тріщи, тріщи, морозе, нічого тобі не помо­же (приказка); Як у забій, бє мороз (приказка);

2) стресовий стан лю­дини, викликаний страхом, пере­ляком, жахом тощо, про який кажуть: «Мороз пішов поза шкірою», «Мороз поза спиною пішов»; та­кож хворобливий стан людини з високою температурою (звідси моро́зить);

3) (з великої літери) = Моро́зко — у дохристиянських ві­руваннях і пізніше — божество хо­лоду, віхоли, криги у вигляді ста­резного діда, що все морозить своїм подихом; лютий на тих, хто не запрошує його на кутю у Святий вечір, тобто у вечір під Різдво, і виморожує їм збіжжя на полі, тому кличуть: «Діду Морозе, Діду Мо­розе, — йди до нас куті їсти, а коли не йдеш, то не йди на жито, пшени­цю і всяку пашницю!» (звідси пізніше Дід Моро́з — див. дід 5);

4) ста­ра назва і́нею (див.), о́желеді (див.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 376-377.

вгору