моро́з (зменшені — моро́зе́ць, моро́зонько) —
1) холод, коли температура повітря спадає нижче нуля градусів; у народі мороз постає в образі сивого й лисого діда з великими червоними вустами і червоним носом, з бородою в льодяних бурульках, убраний у сніговий одяг і чоботи з льоду (дідусь, що без сокири прокладає мости); також уявляється й сивим волом («Сивий віл через стіну перелізе»); асоціюється зі смертю: «Смерть з морозом танцювала Та на море десь пігнала. Пішла собі смерть у ліси, Побіг за нею мороз лисий»); іноді символізує дівочу ганьбу: «Бодай тебе да морозоньку, Що зморозив ти калиноньку Да засмутив усю родиноньку, І близькую, і далекую, І матінку рідненькую»; у народі помічено, — «коли великі морози, то ночі зоряні», «мороз кріпшить, бо лід тріщить»; жартують: «Хоч мороз і припікає, зате комарів немає», «Мороз не велик, та стоять не велить». Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде (А. Метлинський); Як скували морозоньки дніпровую воду, ой, звернувсь Богдан Хмельницький до свого народу (дума); у сполученнях: моро́з з очи́ма (коза́цький), моро́з аж скрипи́ть (аж шелести́ть, аж ска́лки (і́скри, зо́рі) ска́чуть, аж шпа́ри (за́шпори) зайшли́) — про сильний мороз. Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Тріщи, тріщи, морозе, нічого тобі не поможе (приказка); Як у забій, б’є мороз (приказка);
2) стресовий стан людини, викликаний страхом, переляком, жахом тощо, про який кажуть: «Мороз пішов поза шкірою», «Мороз поза спиною пішов»; також хворобливий стан людини з високою температурою (звідси моро́зить);
3) (з великої літери) = Моро́зко — у дохристиянських віруваннях і пізніше — божество холоду, віхоли, криги у вигляді старезного діда, що все морозить своїм подихом; лютий на тих, хто не запрошує його на кутю у Святий вечір, тобто у вечір під Різдво, і виморожує їм збіжжя на полі, тому кличуть: «Діду Морозе, Діду Морозе, — йди до нас куті їсти, а коли не йдеш, то не йди на жито, пшеницю і всяку пашницю!» (звідси пізніше Дід Моро́з — див. дід 5);
4) стара назва і́нею (див.), о́желеді (див.).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 376-377.