кри́ла — літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (наприк­лад, кажанів); символ лету, а вод­ночас духовного піднесення («У нього ніби крила виросли»); підрі­́зати кри́ла означає перешкодити комусь у чомусь, не дати змоги здійснити комусь щось; опусти́ти кри́ла — зневіритися в чомусь; символ швидкості (наприклад лег­кокри́лий — про вітер); крила ма­ють уособлені духовні сили-ангели і лебеди́ні кри́ла має Діва-Обида зі «Слова о полку Ігоревім»; наділені крилами й утілення нечистої си­ли — змії, «крилаті вовкулаки», чорти; символом охорони крила виступають у вислові взяти когось під свої крила (за аналогією до квочки, яка дбайливо підгортає під свої крила курчат).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 315.