га́йстер1 = чорногу́з — лелека бі­лий; звичайно білий птах з чорни­ми металевого блиску кінцями крил і червоним довгим дзьобом; коли складає крила, то здається, що увесь зад його чорний (звідси й чорногу́з); див. ще бузько́, леле́ка. Чи гайстер то, чи то баклан Дале­ко чорніє (Д. Мордовець); А горо­бець впився, з чорногузом бився, Як ударив чорногуза, — чорногуз звалився (пісня); Шануй гніздо старого чорногуза. — Він стереже і клуню, і стіжки (П. Филипович).

га́йстер2, га́йстра див. а́йстра.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 128.