во́зний — судовий виконавець при земських і міських судах ли­товсько-руської та козацької доби, а також в Україні до першої поло­вини XIXст.; за Гетьманщини бу­ли Генеральний возний і просто возний. Пан возний позов дасть (І. Котляревський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 110.