близня́та — діти, що одночасно народилися в однієї матері; в на­родній уяві носії однієї долі, вті­лення подвійності, парності; ста­родавній культ близнят відбився у парності, симетрії зображень (си­метричні кінські голови, птахи, вершники); у слов’янській міфології втіленням води й світла вва­жаються діти-близнята богині Ла­ди — Леля (Лель) і Полель; нега­тивна міфологічна сутність близнят, характерна для народних повір’їв, пов’язана з можливим зачаттям дітей у дні, коли заборонялася по­дружня близькість (наприклад, по­минальні); принаймні досить по­ширеною є заборона вагітним їсти що-небудь здвоєне, зросле — овочі, яйця з двома жовтками тощо.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 42.