бе́змен = бе́змін —

1) старовинна міра ваги, що дорівнює 1кг;

2) на­зва одного з давнього різновиду ваг — двораменна підойма з пере­суваним тягарцем. Тихон достав хліб, покраяв на шматки і на безмені порозважував (Г. Квітка-Осно­в’яненко); Безмін — не попова ду­ша: не обдурить (приказка); Усяко­му своє: козакам — шабля, вам — безмін та терези, а поспільству — плуг да борона (П. Куліш).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 31.