коло́дязь — глибока крини́ця (див.); тому часто воду з нього в Україні дістають за допомогою журавля́ (див.), у І. Нечуя-Левицького: «Бачила вона колодязі з ви­соченними журавлями»; символі­ка колодязя пов’язується з симво­лікою води; заглядали на святки в колодязь, щоб побачити там свого судженого; винний колодязь сим­волізує шлюбне життя: «З винного та колодязя Да Маруся воду бра­ла»; з іншого боку, глибокий коло­дязь, з якого не можна набрати во­ди й напитися, символізує безна­дійну любов. В ліс дров не возять, а в колодязь воду не лляють (при­слів’я); Коли колодязь висихає, вода честь має (прислів’я).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 301.