Ю́да —

1) див. Іу́да Іскаріо́т;

2) (з малої літери) узагальнено — зрадник; також нечиста сила, злий дух (звідси під’ю́джувати); уживається як лайливе слово. Нечистий дух юда юдить християнина, аби один другого бив (запис І. Франка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 656.