ху́стка (зменшено-пестливі — ху́сточка, ху́стонька) = хусти́на = хусти́ця = ху́ста —

1) поширене в Україні традиційне квадратне платове вбрання для голови (кажуть: «Люблю, щоб хустка на голові козирем дивилась»); символ прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи. Побіліла, як хустина (М. Номис); Зав’яж мені головоньку шовковою хустиною (пісня); А де тая мережа — нашитая хустина? (Т. Шевченко); Великої треба хусти, щоб зав’язать людям усти (приказка);

2) атрибут весільної обрядодії — заручин; у самому весільному обряді — атрибут заміжньої жінки; фразеологізм: подава́ти хустки́ — давати згоду наодруження (при сватанні); див. ще зару́чини.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 626-627.