скарб—
1) заховані в землі чи в іншому місці великі цінності — гроші, коштовності, самоцвіти, прикраси, зброя, цінні речі; скарби з’являлися в бурхливі часи історії, під час воєн, облоги міст та інших екстремальних подій; люди закопували цінності, а потім гинули, а закопані речі ставали скарбами; знайдено багато скарбів часів переселення народів, княжих часів, періоду Козаччини (відомі скарби: Перещепинський, Чорної Могили, Кульобський, Чортомлицький та ін.); по всій Україні були поширені вірування в чарівні скарби (див. скарбни́к2); коли хто копає такий скарб, не можна нічого лихого казати, бо скарб розсердиться, не можна його хрестити, бо зникне; може приймати різні постаті — діда, що просить дівчину, щоб втерла йому ніс, та втирає, і він розсипається грішми; уосібнення скарбів, за В. Гнатюком, — парубок, кінь, корова, білий баран, білий собака, гуска, гадюка, кобиляча голова, півень, свиня, щука в колодязі; Генера́льний скарб див. Військо́ва скарбни́ця.Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 545-546.