Про УКРЛІТ.ORG

святий

святи́й — той, хто визначився своїм життям у любові до Бога й ближніх; Христос навчав активної любові, тобто такої, яку осягає той, «хто покладає душу за друзів своїх»; у народі деякі святі переос­мислюються як легендарні поста­ті — Симон Зилот, Святий Миколай, Ілля-пророк, Юрій, Петро, Павло, Варвара, Сава, Катерина, Параскева-П’ятниця; серед святих розрізняють богословів та духов­них учителів (див. оте́ць 4), апо́столів (див.), євангелістів (це авто­ри чотирьох Євангелій — Матвій, Марк, Лука та Іоанн), пророків як натхненних провісників Слова Бо­жого і передбачників майбутнього (чотири пророчі книги Біблії належать великим пророкам Ісаії, Ієремії, Ієзекіїлю та Даниїлу, а два­надцять — малим пророкам Осії, Іоїлю, Амосу, Авдію, Іоні, Міхею, Науму, Аввакуму, Софонії, Аггею, Захарії та Малахії), сповідників як досконалих вірознавців, мучеників і новомучеників — страждальників за віру Христову, великомучени­ків, які постраждали за віру Хрис­тову, віддавши за неї своє життя (Федір Стратилат, Георгій Побідоносець, Ірина, Іоанн Сочавський, Пантелеймон, Димитрій Солунський, Параскева, Варвара та ін.), преподобних і преподобномучеників (святих ченців), праведних (святих мирян), благовірних, тобто святих князів, царів, єпископів, а також рівноапостольних, тобто прирівняних до апостолів (Марія Магдалина, Константин Великий, княгиня Ольга, князь Володимир та ін.), блаженних (юродивих та потаємних святих), страстотерпців (усіх християнських мучеників), святителів і священно-мучеників; святими для народу стали й деякі календарні дні — неділя, Різдво, Великдень та ін.; в уяві народу свя­ті виступають передусім слугами Божими: «Через слуг до пана, че­рез святих до Бога», «Через святих до Бога, а через людей до цісаря»; визнається, що святі не бездоган­ні, бо й «святий сім раз на день грішить», «і між святими буває ча­сом суперечка (рай і пекло)», «і святий на святого в небі скривить­ся»; святих народ наближає до се­бе, свого буття, наприклад говоря­чи про святих Павла і Петра, один з яких «волоньки гонить», а другим «волоньки водить»; українізація святих і самого Христа відбилася в образотворчому мистецтві.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 531.

вгору