роздорі́жжя = ро́зстань — місце, звідки розходяться або куди сходяться дві чи кілька доріг; розпуття; символ вибору; здавна вважається фатальним, тому, лаючи, заклинають: «Хай тебе винесе на роздоріжжя!» (маючи на увазі, очевидно, нечисту силу, яка полюбляє це місце); подекуди над кволою дитиною здійснювали такийобряд: виносили на роздоріжжя і лишали там, поки хтось із сусідів не принесе батькам; вважалося, що після цього така найда набере сили і здоров’я; у давнину на роздоріжжях ховали самогубців та карних злочинців, душі яких не знали спокою й переслідували прохожих, тому неприязно бажали: «Щоб тебе поховали на розстанях!» — тобто «щоб ти й після смерті не мав спокою, спочину»; на роздоріжжі викликали переле́сника (див.), щоб увійти з ним у любовний зв’язок; тут же нібито знаходили чорта, щоб запродати йому душу; фатальність цього місця визначила переносний зміст сполучення на роздорі́жжі — у стані нерішучості, важких роздумів, вагань; див. ще перехре́стя 1.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 505-506.