Про УКРЛІТ.ORG

риба

ри́ба (зменшено-пестливі — ри́бка, ри́бонька, ри́бочка) —

1) водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає зяб­рами і має плавці та шкіру, зви­чайно вкриту лускою; у народній творчості виступає об’єктом традиційних порівнянь (битися, як риба; мовчати, як риба; бути або почувати себе, як риба в воді; бути, жити з ким-, чим-небудь, як риба з водою); символізує безвольність, безхарактерність (пор. зіставлювальне сполучення ні риба ні м’я­со), людську млявість, в’ялість, без емоційність; символізує також здоров’я, як у І. Нечуя-Левицького: «Будь же, дочко, здорова, як риба, гожа, як рожа, весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля»; риба виступає та­кож символом згоди: «Ми з тобою, як риба з водою», обережності, розважливості: «І риба не плине проти бистрої води»; разом з тим у снах риба неоднозначна: «Якщо сняться риби, буде слабкість», «Коли сняться риби, буде сварка», «Коли сняться риби, що плавають у річці, то це марні надії»; кажуть: «Досить є риби в воді, та годі їсти» (піймати її нелегко), «Риба в воді, а він до неї петрушку кришить» (марні надії її піймати); цікавою є мовна любовна символіка виразу вари́ти ри́бу. «Варила я суху рибу, та й не шумувала, любила я парубонька, та й не шлюбувала. Я ще буду раз варити, буду шум збирати. Я ще буду раз любити, буду шлю­бувати!»; кум (див.) просить куму: «Звари мені судака, щоби юшка була, і юшечка, і петрушечка, кумо ж моя люба, кумо душечко!» (про стосунки між кумами ближчі від дозволеного), пор. ще: «Чи я, ми­лий, не казала, чи не говорила: «Прийди, прийди увечері, я рибку варила». Держись берега, а риба бу­де (М. Номис); Сім ятерів — ні од­ної риби (приказка); Козак з бідою, як риба з водою (М. Номис); Три братчики рибарчики рибоньку лови­ли (Я. Головацький); фразеоло­гізм: лови́ти ри́бу (ри́бку) в кала­му́тній воді́ — мати вигоду з чого-небудь, користуючись непевністю обставин, чиїмись труднощами то­що;

2) тільки ри́бка = ри́бонька = рибчи́на — уживаються як тради­ційні народнопоетичні пестливі звертання до коханої дівчини, жін­ки, тому риба виступає симво­лом коханої людини: «Ой Боже мій милосердний, ти шовкова нитка! Всі рибки сюди ходять, моєї не видко!». Ой вийди, вийди, сер­денько Галю! Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (пісня); Ганну­сю, рибко, душко, любко!(І. Котляревський); Вийди, дівчино, вийди, рибчино (П. Чубинський);

3) (з ве­ликої літери) Ри́би — одне з 12 су­зір’їв зодіаку; відповідно його ас­трологічний знак (символ), що припадає на 19 лютого — 20 бе­резня.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 498-499.

вгору