по́минки —
1) (з великої літери) див. Про́води 1;
2) свята на пошанування небіжчика; примовляли: «Хай Бог простить душечку! Аби Бог Святий прийняв його душечку до царства, а живущим дарував здоров’я. Хай Бог прийме!»; поминальними є третій день після похорону (трети́ни), дев’ятий день (дев’яти́ни), сороковий день (сорочи́ни, сорокови́ни), півроку (піврокови́ни), рік (рокови́ни); загальні поминки померлих родичів відбуваються восени — в суботи: Дмитрову (Дідову), Кузьмину, Михайлову, Лукину, навесні — у Федорову суботу, на Великий піст, у Клечальну суботу, на Хоминому тижні (по Великодні), у так звані Проводи;
3) поми́нки Руса́льні — четвер Троїцького тижня; див. ще Руса́лчин вели́кдень.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 468-469.