но́чви (зменшено-пестливі — ночо́вки, ночо́вочки) —довгаста посу­дина (здавна виготовлялась із де­рева, пізніше — з металу) з розши­реними доверху стінками, призначена для домашнього вжитку: прання білизни, купання і т. ін.; використовували також в обряді по́хорону Костру́ба (див. Костру́ба [свя́то]); побачити уві сні ночви — мати родинну втіху; це вірування, очевидно, походить від того, що ночвам відведено значну роль у ве­сільній обрядовості: у них розчи­няють тісто для короваю, при цьому в борошно ллють воду й трохи горілки, — «щоб коровай був веселий»; потім перекладають тісто в діжу; у ночвах готують та­кож інший обрядовий хліб — пас­ку; у ночвах возять весільних бать­ків селом, що є одним з дійств об­ряду; оскільки ночви є обрядовим предметом, вірили, що вони ма­ють і оздоровчу силу, тому після купання в них дітей, які мали кон­вульсії, ночви з водою перевертали й накривали ними дитину — сим­вол охорони, а на них розбивали нове горнятко — символ жертви; після цього конвульсії мали мину­тися. Молодиці місили діжу та тіс­то на паляниці в здоровенних ночвах (І. Нечуй-Левицький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 402.