могилки́ —

1) народна назва кла­довища, цвинтаря. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає (пісня); Десь далеко, ніби на могилках, коло тих чорних куп, бреше на місяць ли­сиця (Г. Косинка);

2) (з великої лі­тери) див. Про́води 1.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 373.