Ма́сниця (пестливе — Ма́сничка) = Ма́сляниця = Ма́сляна = Колоді́й — давньослов’янське свято проводів зими і зустрічі весни, пристосоване християнською церквою до тижня перед Великим постом (рівно за вісім тижнів до Пасхи) і пов’язане зі стародавнім звичаєм веселитися, влаштовувати ігрища та готувати і їсти певні смачні страви (гречані або пшеничні млинці з сметаною, вареники з сиром і сметаною; звідси приказка «Почекайте, варенички, прийде на вас Масниця!»); оскільки вареники варили часто, то й виникла приповідка: «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть!»; жартують: «Ой Масничко, яка ж ти була! Якби тебе сім неділь, а посту одна!»; погрожують: «Буде знати сьому Масляну!»; за церковною термінологією, тиждень (точніше 8 днів) Масниці має назву Пу́щення, або ще Сиропу́сний (Си́рний) ти́ждень (забороняється їсти м’ясо, але дозволяється вживати сир, масло, рибу); свято пов’язане зі старовинним звичаєм жіночого колодкува́ння (звідси Колоді́й, «понеділок на Масниці»), коли на честь коло́дки, яку приносили жінки до корчми, святкували цілий тиждень (її народження, хрестини, похрестини, смерть, похорони, поминки); за іншим звичаєм, колодки́ (спочатку справжні, а згодом стрічки, хустки та ін.) прив’язували на ноги неодруженим хлопцям і дівчатам або матерям, які не видали заміж дочок або не оженили синів упродовж шлюбних Масниць; ті відкуплялися від колодо́к; (див. ще колодки́ 2); Колодій «умирав» у суботу перед великопістими заговинами, і його «оплакували» на останньому масничному почастуванні; оскільки колодки означають передусім кайдани (які накладали не лише людям, а й худобі, щоб та не скакала в городі), а також називають підвісні замки, тобто несуть ідею стриманості, то в масничних колодка́х можна вбачати розвиток цієї ідеї щодо дотримання громадської моралі, насамперед у молоді; з Сиропусним прощеним тижнем пов’язані прикмети, — «яка погода буде на Сиропусну неділю, така й на Великдень буде», «як сонце сходить рано, то й весна рання буде»; фразеологізм: мине́ться кото́ві Ма́сниця — закінчиться для когось веселе, безтурботне, привільне життя.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 354-355.