марчу́к — пес, народжений у бе­резні (марці); йому в народі при­писувалися надзвичайні якості розпізнавати відьом; маленьких марчуків накривали бороною, щоб їх відьми не знищили; див. ще ярчу́к.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 354.