лі́вий — розташований з того бо­ку тіла, де міститься серце; проти­лежне правий; у народі асоцію­ється з чимось недобрим, ворожим, зловісним: дзвенить у лівому вусі — на погане, вставати вранці з лівої ноги — на невдачу, нічого не треба давати лівою рукою, бо це означає недоброзичливість, не го­диться їсти лівою рукою, хрести­тися лівою рукою — накликати дідька; див. ще пра́вий; у сполучен­ні: лі́вий бік — виворіт. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із людського трупу (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 337.