ле́жень — весільний обрядовий хліб овальної форми, різновид калача́ (див.);печуть разом із короваєм; клали на стіл перед молодою під двома ложками, зв’язаними червоною стрічкою; на нього молода схиляла голову, коли приходив молодий; також дарували молодим після шлюбної ночі; див. ще ди́вень, верч.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331.