лежа́нка — у старій селянській хаті — низька прибудова до печі у вигляді тапчана для лежання, спання; див. ще при́пічок 2. Посте­лила вона цареві на полу,… сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (казка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331.