ла́вра — великий православний чоловічий монастир, підпорядко­ваний у своїй діяльності найвищій церковній владі; спочатку багато­людне огороджене місце, загін, кошара. Києво-Печерська лавра (див.); Почаївська лавра (див). В лавру, що в шинок, не йдуть без гро­шей (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 326.