кото́к —

1) див. кіт 1;

2) (зменше­не — кото́чок) народна назва ко­лискової пісні, етимологічно по­в’язана з першою, оскільки багато колискових присвячено саме ко­тові, напр.: «А-а, а-а, коточок, Та украв клубочок, та поніс поза ліс, та до мами приніс. А-а, а-а, а-а-а, мамі… Стала мама кота бить, Ста­ла мама котика вчить»; зменшені найменування коту́сь, коту́сик пе­реносилися також на немовлят. Сяду прясти, повкладавши дітокта поприсипавши котками (Ганна Барвінок); А-а, а-а, коточок, Не йди рано в садочок, Не полохай пта­шечок (колискова).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 311.