кві́тка (зменшено-пестливі — кві́точка, кві́тонька, квіти́ночка, множина — кві́ти = квітки́) —
1) частина рослини, звичайно гарно забарвлена, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; має різне забарвлення та приємний запах, цим приваблює комах, які переносять квітковий пилок з квітки на квітку, що сприяє її запліднюванню; ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом; любов людини до квітів, що асоціюються передусім з весною і красою, зробила їх об’єктом культу; свята квіток українського культу з метою передусім прискорити квітування злаків і забезпечити багатство врожаю відбувалися на так званому Зеленому тижні й на літньому святі Івана Купала, коли мала зацвісти й кві́тка ща́стя (папороть); квітами супроводжується все людське життя — від народження до могили; квіти символізують дітей (у Марка Вовчка: «Діточки мої, квіти мої! Пов’яли ви у зеленочку», у Б. Грінченка: «А дитиночка, як квітиночка»), дівчат (у Л. Глібова: «Дівчинонька, як квіточка, з нею рай»); у Т. Шевченка квітка виступає символом беззахисності: «А без долі біле личко — як квітка на полі: Пече сонце, гойда вітер, Рве всякий по волі». Процвітає в саду квітка (П. Куліш); Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду (пісня); 3 однієї квітки бере яд змія, а бджола мед (прислів’я); Мальовані квіти не дають запаху (прислів’я); Квітки колючі найбільш живучі (прислів’я); у сполученні: кві́тка (квіт) па́пороті див. па́пороть;
2) кві́тка похре́сна — пучок із барвінку, васильків і калини, а зимою — з колосків жита та пшениці, що їх баба-повитуха роздає на хрестинах гостям, щоб дитина була здорова;
3) тільки квітки́ — вінок із штучних квітів, який носить дівчина, перев. засватана;
4) кві́тка весі́льна — червона стрічка з барвінком, яку пришивають до шапки на весіллі нареченому і боярам під супровід весільних пісень (звідси усталений іронічний вислів приши́ти кві́тку — висміяти кого-небудь гострим слівцем, влучною відповіддю і т. ін.). Мені ж, парню, та й пришиють квітку, Тобі ж бабську надінуть намітку (пісня);
5) особливий вид народної вишивки на сорочці.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 280.