духо́вний —

1) пов’язаний з внут­рішнім, психічним життям люди­ни, її моральним світом; також не­матеріальний, не тілесний. Духовне обличчя людини; Духовні цінності (скарби) народу;

2) який стосується релігії, церкви, належить їм, про­тилежне світський; також про релігійні заклади, служителів релігійного культу і т. ін. Духовна літе­ратура; Духовна академія (семіна­рія); Духовна особа;Духовний сан;

3) духо́вний ба́тько див. ба́тько 4;

4) духо́вна ма́ти див. ма́ти 5.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 208-209.