дрові́тня = дріві́тня = дріво́тня — приміщення для дров, місце, де зберігають дрова, а також колода, на якій рубають дрова; див. ще пові́тка. Пішов дрова рубати, на дро­вітню ліг спати (пісня); Як тріски літають-скачуть з-під сокири на дровітні, розсипають лихі люди на­ші кості беззащитні (П. Куліш); Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню (Г. Квітка-Основ’яненко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.