вуж (зменшене — ву́жик; вуженя́— маля вужа) = вужа́к —
1) неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови; здавна вважають, що вуж приносить щастя тій хаті і тому господарству, де живе, тому вбивати його не можна; про це свідчить і відома байка Б. Хмельницького, яку він розповів польському послові, коли той просив його поновити союз із Польщею; у цій байці вуж символізує Україну, бо байка застерігає не сердити вужа (Україну), що живе в домі (Речі Посполитій), бо на дім упаде нещастя; разом з тим вужа пов’язують з нечистою силою; силою свого погляду вуж-покровитель, що живе в хліві, заманює дійну корову і ссе в неї вим’я; за повір’ям, корова, яку ссуть ужі, буде добра на удій (див. насила́ння). Крутиться, як вуж на сковороді (приказка); Такі жита, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок);
2) водяни́й вуж — неотруйна змія без жовтих плям на голові, що живе поблизу водоймищ; за Біблією, з вужами, як і з гадюками, пов’язані закляття Господа: «Бо ось я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закляття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь»; отже, вуж належить і до недобрих сил, nop. у Ганни Барвінок: «А вужаки та гадюки так по ногах да по руках у неї і в’ються»;
3) див. гуж.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 120.