верболі́з — високий кущ або не­велике дерево з довгими блиску­чими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих міс­цях; також зарості цієї рослини; опоетизовано в народній творчо­сті; див. ще лоза́ 1, Ве́рбна неді́ля. Верболіз б’є до сліз (М. Номис); Пишається калинонька, Явор моло­діє, А кругом їх верболози Й лози зе­леніють» (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 75.