борві́й = буреві́й = бурівни́к —

1) сильний, рвучкий, холодний ві­тер; ураган, буря; вживається перев. в поетичному мовленні (див. ще бу́ря);слово, можливо, похо­дить від імені бога північного або північно-східного вітру у давньо­грецькій міфології або ж пов’язане з міфологічними уявленнями дав­ніх греків про гіпербореїв — народ, який живе на Півночі в рай­ській, улюбленій богами (особливо Аполлоном) країні;

2) (з великої літери) у давньоукраїнській міфо­логії — один із найгрізніших синів батька всіх вітрів Стрибога (див.), має велетенські вуса, крутячи якими, спричиняє сильний вітер; особливо розгнівавшись, може наро­бити великого лиха довкіллю.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 49-50.