ба́тюшка — священик, ієрей, піп; назва пішла від релігійної ролі батька ще в дохристиянські часи як голови родини, дому; див. ба́тько 1. З відчиненої брами Січової Покровської церкви виходив столітній батюшка з півчими, корогвами і святою водою (О. Довженко); І батюшка, і попадя з гречки не виходя (приказка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 30.