ги́лка = гила́ — давня народна гра в м’яч, також з дерев’яною ку­лею (свинкою — див.), яку б’ють палицями; так само зветься гра­нична риса в цій грі й палиця, якою б’ють кулю (свинку). — Що було набігаєшся, нагуляєшся з хлоп­цями по тих горах, долинах в гилки, в довгої лози (І. Нечуй-Левицький); Той читав урок, той реготав­ся, той кричав: «Давай у гили гра­ти!» (Панас Мирний).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135.