ба́лія — давня дерев’яна, пізніше — металева широка і низька посудина (звичайно округла) для води; обов’язковий предмет сільського побуту, який використовується для прання білизни, для миття тіла і т. ін. Стояла велика балія, обік неї лежали два праники (І. Франко); На порозі стояла велика балія, парували баняки з водою (М. Зарудний).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 25-26.