ґо́нта = ґо́нтя —

1) також ґонт — бляха; здавна використовувався як покрівельний матеріал. Дімок сто­яв, ґонтою обшитий (А. Свидницький);

2) тільки ґо́нта — україн­ський народний чоловічий танець (з шаблею в руці).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 165.