єхи́дна = єхи́да — міфологічна потвора, напівжінка, напівгадюка, що породила Цербера, Химеру, Горгону та ін.; символ злої, лука­вої, хитрої, лихої, в’їдливої люди­ни. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити (Па­нас Мирний).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 214.