єдва́б — ґатунок старовинної коштовної шовкової тканини, а також вироби з неї; символ багат­ства, розкошів. Ладна баба без єдваба (М. Номис); Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застеляє (Т. Шев­ченко); Мову стеле рівно, як єд­ваб… (М. Рильський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 213.