Єва́нгеліє = Єва́нгелія («добра новина») — частина Біблії (головна частина Нового Заповіту, так звані Чотириєвангелія — від святих Матфея, Марка, Луки та Іоанна), де вміщено життєпис та повчання Ісуса Христа; становить основу християнського віровчення; до нас євангелії прийшли в перекладах староболгарською мовою, найстаріша пам’ятка київської редакції — так звана Архангельська євангелія 1092 р. Не змоглися на Євангелію, цілуйте Псалтирію (М. Номис); Поки донесли [покійника] до церкви, то аж дванадцять разів зостановлялися читати Євангелія (Г. Квітка-Основ’яненко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 213.