я́сла (зменшено-пестливі — я́селка, яселе́чка, я́сельця) — відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби; за біблійною легендою, місце першого сповитку новонародженого Ісуса Христа, про що співають у різдвяній народній пісні: «На Ордані тиха вода стала; там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовковеє сповила, а сповивши, в яселка вложила». Ясла до коней не ходять (приказка); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (прислів’я; також назва роману Панаса Мирного); Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (В. Стефаник); Був собі журавель да журавочка, наносили сінця повні ясельця (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 665-666.