ярчу́к — легендарний пес із вовчими зубами, якого бояться відьми, чаклуни, нечиста сила взагалі, може, й диявол (бо він нібито має природний дар — поїдає гадюк); у Т. Шевченка: «Побіжить наш ярчук В Ірій їсти гадюк»; охоронець двору від усякої нечисті.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 665.