яліве́ць — вічнозелений кущ або невелике дерево родини кипарисових; рослина наділена магічними властивостями; нею відганяли епідемії; обкурювання ялівцем приурочували до Чистого четверга, використовуючи його як очисний засіб.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 662.