яли́на —

1) (зменшені — яли́ночка, яли́нонька) високе хвойне вічнозелене конусоподібне дерево родини соснових; з деревом пов’язана народна прикмета, — «багато ялинових шишок — буде урожай ярових культур, соснових — ячменю». Посадиш над козаком явір та ялину (Т. Шевченко); Ой, злетів пугач на ялиноньку (П. Чубинський);

2) звичайно яли́нка — зрубане й прикрашене ялинове дерево з нагоди свята Нового року або Різдва, а також дитяче Новорічне або Різдвяне свято з танцями, іграми довкола нього.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 662.