щит — ручний предмет старовинного військового озброєння, перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.), для захисту тіла вояка від ударів холодною зброєю. Возьми спис і щит у руки (П. Куліш); Вершник рвучко розкрив свою ношу і подав Ходкевичу плетений з лози вояцький щит (Іван Ле); див. ще збро́я.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 655.