щирозло́тий = щирозло́тний = щирозоло́тий — у народній поезії — з чистого (щирого) золота; такий, як чисте (щире) золото. Уберу я тебе, коню, В щирозлоту, ясну зброю (П. Куліш); Ой, п’є Овраменко, ой, п’є, молоденький, З щирозлотного кубка (дума); У шкіряних мішках і великих калитах стояли купи старої, щирозлотої монети (І. Франко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 655.