шу́рин = шуря́к (зменшено-пестливе — шурячо́к) — брат дружини. Убив брата мойого, ще шурина свойого (П. Чубинський); Ну, тепер ми всі поженились. — Як би нам шуряка оженить (казка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 653.